Порівняння BAXI Duo-Tec Compact E 20 19.9 кВт vs BAXI Duo-tec Compact 20 19.4 кВт

Максимальна площа приміщення, яку здатний ефективно обігріти котел. Однак варто врахувати, що різні будови мають різні теплоізоляційні властивості і сучасні споруди куди «тепліші», ніж 30-річні і тим більше 50-річні будинки. Відповідно даний пункт носить скоріше довідковий характер і не дає змогу в повній мірі оцінити реальну опалювальну площу. Існує формула, за якою можна вивести максимальну площу обігрівання, знаючи корисну потужність котла і кліматичні умови, в яких він буде застосовуватися; докладніше про це див. «Корисна потужність». У нашому ж разі площа опалення розраховується за формулою «потужність котла помножена на 8», що орієнтовно рівноцінно використанню в будинках, яким не один десяток років.

Корисна потужність котла — а саме потужність нагріву, яку він забезпечує на максимальному режимі.

Від цього параметра безпосередньо залежить здатність пристрою обігріти приміщення тієї чи іншої площі; по потужності можна приблизно визначити площу обігріву, якщо цей параметр не вказаний в характеристиках. Загальне правило говорить, що для житлового приміщення з висотою стелі 2,5 – 3 м на обігрів 1 м2 площі потрібно не менше 100 Вт теплової потужності. Існують і детальніші методики розрахунку, що враховують специфічні фактори: кліматичну зону, теплопритоків зовні, конструктивні особливості системи опалення і т. ін.; вони докладно описані в спеціальних джерелах. Також відзначимо, що в двоконтурних котлах (див. «Тип») частину вироблюваного тепла йде на нагрів води для ГВП; це потрібно враховувати при оцінці корисної потужності.

Вважається, що котли потужністю понад 30 кВт необхідно встановлювати в окремих приміщеннях (котелень).

Максимальна електрична потужність, споживана котлом під час роботи. У неелектричних моделей (див. «Джерело енергії») ця потужність зазвичай невелика, оскільки потрібна в основному для керуючих схем, і на неї можна не звертати особливої уваги. Щодо електричних котлів варто відзначити, що споживана потужність у них переважно декілька вище корисною, оскільки частина енергії неминуче розсіюється і не використовується на нагрів. Відповідно, по співвідношенню корисною і споживаної потужності можна оцінити ККД такого котла.

Продуктивність двоконтурного котла в режимі гарячого водопостачання при нагріванні води приблизно на 30 °С понад початкову температуру.

Продуктивність – це найбільша кількість гарячої води, яку агрегат може видати за хвилину. Вона залежить не тільки від потужності нагрівача як такого, але і від того, як сильно потрібно гріти воду: чим вище різниця температур (Δt — «дельта те») між холодною і нагрітою водою — тим більше енергії потрібно для нагрівання і тим менше обсяги води, з якими в такому режимі може впоратися котел. Тому продуктивність двоконтурних котлів обов'язково вказується для певних варіантів Δt — а саме 25 °С, 30 °С і/або 50 °С. А вибирати за даним показником варто з урахуванням вихідної температури води і з урахуванням того, яка потреба в гарячій воді є в місці встановлення котла (скільки точок водорозбору, які вимоги до температури тощо); докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах.

Також нагадаємо, що вода починає відчуватися людиною як тепла десь з 40 °С, як гаряча – десь з 50 °С, а температура гарячої води в системах центрального водопостачання (за офіційними нормами) становить не нижче 60 °С. Таким чином, щоб котел працював в режимі Δt ~30 °С і видавав хоча б теплу воду в 40 °С, початкова температура холодної води повинна становити близько 10 °С (10+30=40 °С). Подібну температуру цілком можна зустріти в свердловинах в теплу пору року, також до 10 °С в теплий сезон нерідко прогрівається холодна вода в цен...тралізованому водопроводі. Однак котли, в тому числі двоконтурні, вмикаються в основному в холоди, коли вихідна температура води помітно нижче. Відповідно, якщо котел застосовується як основний водонагрівач — нагрівання до заявлених температур (див. «Мін. t гарячої води», «Макс.t гарячої води») нерідко потребує більшої Δt, ніж 30 °С, і продуктивність виявляється меншою, ніж зазначено в цьому пункті. А ось при роботі в режимі попереднього нагрівання (коли вода догрівається до потрібної температури додатковим пристроєм на зразок бойлера) даний показник досить достовірно описує можливості агрегата.

Датчик зовнішньої температури дозволяє відстежувати зовнішні погодні умови і автоматично підлаштовувати під них роботу котла — збільшувати потужність опалення при зниженні зовнішньої температури і зменшувати при підвищенні.

Наявність у котла спеціального режиму для систем «тепла підлога».

Від звичайних систем опалення теплі підлоги відрізняються насамперед більш низькою температурою теплоносія — інакше підлога могла б виявитися занадто гарячою для комфортного використання (плюс для покриття підлоги і встановлених на ній меблів високі температури також небажані). Крім того, котли з даною функцією характеризуються підвищеною потужністю насосів — які для того, щоб забезпечити ефективну циркуляцію теплоносія по розгалуженим контурам обігріву, які мають досить високий опір.

Наявність програматора в конструкції котла.

Програматором називають програмований термостат — пристрій, що дозволяє не просто підтримувати температуру, але ще й програмувати роботу котла на певний період часу. Найпростіші програматори охоплюють добу, більш прогресивні дають змогу задавати режим роботи по окремим дням роботи. У будь-якому разі дана функція забезпечує додаткову зручність і усуває необхідність постійно регулювати роботу котла вручну. З іншого боку, наявність програматора позначається на вартості.

Коефіцієнт корисної дії котла — основний показник, що характеризує ефективність його роботи.

Для електричних моделей (див. «Джерело енергії») цей показник обчислюють як відношення корисної потужності до споживаної; в таких моделях не рідкістю є показники в 98 – 99 %. Для котлів на сгораемом паливі ККД — це співвідношення кількості тепла, безпосередньо передається теплоносію, до загальної кількості тепла, що його виділяє при згорянні. У таких пристроях ефективність нижче, ніж в електричних, для них хорошим вважається показник більш ніж в 90 %. Виняток становлять собою конденсаційні котли (див. відповідний пункт), у яких ККД може бути навіть вище 100 %. Ніякого порушення законів фізики тут не відбувається, це свого роду рекламна хитрість: при підрахунках ККД використовується не зовсім коректна методика не враховує енергії, витраченої на утворення водяної пари. Тим не менш, формально все правильно: котел видає на теплоносій більше теплової енергії, що виділяється при згорянні палива, так як до енергії згоряння додається енергія конденсації.

Матеріал первинного теплообмінника, у якому теплова енергія від гарячих продуктів згоряння передається теплоносія. Від матеріалу виготовлення теплообмінника безпосередньо залежить ККД котла, швидкість нагрівання і термін служби агрегата.

- Мідний. Мідь — матеріал із найкращими тепловіддавальними характеристиками та високою стійкістю до корозії. Вона швидко нагрівається, що дає змогу економити енергоресурси під час роботи опалювального котла, має низький коефіцієнт шорсткості, відрізняється тривалим експлуатаційним ресурсом. Єдиний недолік цього металу – висока вартість. Мідні теплообмінники встановлюються на борту обладнання міцного середнього рівня та вищого гатунку.

- Алюмінієвий. Алюміній як матеріал виготовлення теплообмінника характеризується відмінною теплопровідністю, тривалим терміном служби, до того ж він коштує дешевше міді. Для здешевлення виробництва у мідних теплообмінниках намагаються зменшувати товщину стінок. З алюмінієм це робити не потрібно.

- Чавунний. Котли з чавунним теплообмінником довго нагріваються і повільно остигають, тривалий час утримуючи тепло після припинення нагрівання. Також чавун примітний високою теплоємністю і низькою схильністю до корозії. Термін служби чавунного агрегата може становити і 30, і 50 років. Зворотний бік медалі - величезні масогабаритні показники...опалювального обладнання, через що котли з чавунним теплообмінником випускаються переважно в компонуванні для підлоги. На додачу чавун погано переносить різкі перепади температур - вони можуть спричинити появу тріщин.

- Сталевий. Сталеві теплообмінники в опалювальних котлах набули найбільшого поширення. Сталь має поєднання високої пластичності та міцності при дії високих температур, недорого коштує, легко піддається обробці на виробничих етапах. Однак теплообмінники зі сталі схильні до корозії. Як результат – вони не такі довговічні.

- З нержавіючої сталі. Теплообмінники з нержавіючої сталі — рідкісні птиці в опалювальних котлах, що пояснюється дорожнечею застосування цього матеріалу. Зате вони поєднують у собі переваги як чавуну, наприклад і сталі. Нержавіюча сталь виявляє високу корозійну стійкість, несприйнятливість до термоударів, малу інертність, має тривалий експлуатаційний ресурс.